На це питання відповіли фахівці Комунального підприємства "Житомирводоканал", пише "Україна Комунальна". 

 

Спробуємо розібратися у цьому питанні на основі міжнародних джерел та офіційних документів.

 

Хлорування води залишається одним із основних методів знезараження питної води у світі. Його використовують у США, Великій Британії, Франції, Польщі, Італії та багатьох інших країнах Європи. Офіційний орган Великої Британії Drinking Water Inspectorate зазначає: «Chlorine is used in the treatment of water the world over» («Хлор використовується для очищення води в усьому світі»). Також у документі прямо сказано, що залишковий хлор у воді забезпечує додатковий захист від повторного забруднення у трубопроводах.

 

 

У сучасних системах водопідготовки справді можуть використовуватися:

Однак міжнародна практика показує: ці методи добре працюють саме на станції очищення, але не забезпечують тривалого захисту води під час її руху трубопроводами. Саме тому у централізованих системах водопостачання застосовують так званий «залишковий дезінфектант» — найчастіше хлор або хлораміни.

 

Агентство з охорони довкілля США (EPA) наголошує, що мережі водопостачання є вразливими до:

 

Під час планової дезінфекції мереж концентрація дезінфектанту тимчасово може бути вищою, ніж зазвичай. Саме тому мешканці можуть відчувати характерний запах.

 

Після завершення робіт обов’язково проводяться:

Такі заходи проводяться для запобігання ризикам бактеріального забруднення води.

 

 

На сьогодні універсальної технології, яка:

Саме тому навіть у країнах із сучасними системами очищення води часто все одно використовують:

Це підтверджують і нормативи ЄС, і документи EPA США.

 

 

 

Зміни пов'язані з запланованими надходженням до України фінансової підтримки від Євросоюзу — 45 млрд євро — та спрямовані передусім на зміцнення обороноздатності держави.

 

Європейський Парламент ухвалив пакет рішень про надання Україні критично важливої фінансової підтримки — Ukraine Support Loan — загальним обсягом до 90 млрд євро на 2026-2027 роки.

 

У 2026 році до державного бюджету України надійде перша половина цього пакета — 45 млрд євро (2 трлн 221 млрд грн за середньорічним курсом), з яких:

Саме для того, щоб ці кошти були законодавчо закріплені та могли бути використані за призначенням, Міністерство фінансів підготувало відповідні зміни до держбюджету, які схвалені на засіданні Уряду.

 

Змінами передбачено, що доходи держбюджету-2026 зростуть на 2 трлн 291 млрд грн (з урахуванням проєкту змін доходи складатимуть майже 5 трлн 196 млрд грн) завдяки трьом джерелам:

Окрім того, головні розпорядники коштів державного бюджету подали пропозиції щодо скорочення видатків на 276,3 млн грн відповідно до протокольного доручення Кабінету Міністрів.

 

 

Завдяки значному обсягу зовнішньої підтримки у формі грантів, передбачено зменшення дефіциту державного бюджету на 651,5 млрд грн — з 18,5% до 12,1% ВВП (скорочення на 6,4%).

 

 

 

Ключова зміна — суттєве збільшення фінансування сектору безпеки та оборони. Зростання складатиме 1 трлн 560 млрд гривень (загальний ресурс на оборону та безпеку з урахуванням проєкту змін складатиме 4 трлн 367 млрд грн).

 

Передбачено, що додаткові кошти розподілятимуться за трьома основними напрямами:

У законопроєкті, прийнятому в І читанні, також відображено дві важливі новації:

 

Передбачається зарахування військового збору з 01.07.2026 до спеціального фонду держбюджету і спрямування його на грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.

 

За пропозицією Міноборони, надходження від вивізного мита на товари військового призначення та подвійного використання, після його запровадження, спрямовуватимуться на закупівлю та модернізацію озброєння, розвиток оборонно-промислового комплексу, впровадження нових технологій та грошове забезпечення військових.

 

 

Окремою новою бюджетною програмою передбачатиметься 40 млрд грн на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст.

 

Головна мета — захистити людей від наслідків можливих атак на енергетичну інфраструктуру, забезпечити стале проходження осінньо-зимового сезону 2026/27 року і безперебійне надання комунальних послуг.

 

 

Відповідно до законопроєкту, до Резервного фонду державного бюджету додатково спрямовуватиметься 40 млрд гривень. Ці кошти призначатимуться для фінансування непередбачуваних заходів в умовах воєнного стану — зокрема ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених збройною агресією рф.

 

 

Комітетом ВРУ з питань бюджету спільно з Мінфіном законопроєкт буде підготовлено до розгляду Верховною Радою України в ІІ читанні за скороченою процедурою. Після прийняття змін у цілому, підписання Президентом та офіційного опублікування зміни набудуть чинності, що дозволить негайно розпочати фінансування за новими та збільшеними статтями.

 

«З цієї суми 966 млн грн буде спрямовано Агентству відновлення для реалізації проєктів в Києві. Ще понад 2 млрд грн отримають регіони в межах реалізації планів стійкості», — наголосила Очільниця Уряду.

 

Прем’єр-міністр підкреслила, що ключове завдання для обласних військових адміністрацій та громад оперативно встановити та запустити обʼєкти до старту опалювального сезону. Все обладнання має бути введено в експлуатацію не пізніше 1 жовтня.

 

 

Споживання електроенергії демонструє тенденцію до зниження

Є необхідність у перенесенні активного енергоспоживання на денний час

Будь ласка, не вмикайте кілька потужних електроприладів одночасно з 18:00 до 22:00

 

НАСЛІДКИ ОБСТРІЛІВ

 

Внаслідок російських дронових та артилерійських обстрілів – на ранок є нові знеструмлення у Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській, Харківській та Черкаській областях. Там, де це дозволяють безпекові умови, вже розпочаті аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх споживачів.

 

СПОЖИВАННЯ

 

Споживання електроенергії демонструє тенденцію до зниження. Сьогодні, 25 травня, станом на 09:30, воно було на 1,2% нижчим, ніж в цей же час попереднього робочого дня – у п’ятницю, 22 травня. Причина змін – ясна погода майже на всій території України, що зумовлює ефективну роботу побутових сонячних електростанцій та відповідне зменшення обсягу енергоспоживання із загальної мережі.

 

Вчора, 24 травня, добовий максимум споживання був зафіксований увечері. Він був на 1% нижчим, ніж максимум попередньої неділі – 17 травня.

 

Враховуючи погодні умови, активне енергоспоживання сьогодні доцільно перенести на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій – з 10:00 до 17:00. Будь ласка, не вмикайте кілька потужних електроприладів одночасно у вечірні години – з 18:00 до 22:00. 

 

За результатами моніторингу діяльності ліцензіатів у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, здійсненого Департаментом із регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у 2025 році 31 водоканал забезпечив високий рівень розрахунків за електроенергію - понад 95 %, про це повідомила пресслужба Регулятора, пише "Україна Комунальна".

 

Так, значна частина підприємств галузі зберегла належну платіжну дисципліну та продовжила своєчасно виконувати зобов’язання перед енергопостачальниками.

 

Середньозважений рівень оплати ліцензіатів НКРЕКП за електроенергію, спожиту упродовж 2025 року, становив 87 %. Водночас окремі підприємства забезпечили навіть рівень розрахунків понад 100 %, зокрема:

 

КП «Нікопольське ВУВКГ» - 108 %;

КП «Чернігівводоканал» - 108 %;

КП «Житомирводоканал» - 107 %. 

 

Разом з тим, НКРЕКП відзначає нерівномірність фінансового стану підприємств сектору. Основна частина заборгованості за електроенергію сконцентрована у кількох великих підприємствах, що працюють у регіонах, які найбільше постраждали внаслідок бойових дій.

 

Станом на 31 грудня 2025 року загальна заборгованість ліцензіатів за електроенергію становила 10,2 млрд грн. При цьому 85 % боргу сформували два підприємства - КП «Харківводоканал» та КП «Компанія «Вода Донбасу».  

Кабінет Міністрів України спрямував з резервного фонду державного бюджету 12,4 млн грн для завершення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах соціальної та житлової інфраструктури у м. Тернополі, пошкоджених внаслідок російської збройної агресії. Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні, пише "Україна Комунальна".

 

Кошти надійдуть Тернопільській обласній військовій адміністрації для продовження робіт, які не вдалося завершити у 2025 році через обмежені строки бюджетного періоду, погодні умови та тривалість процедур закупівель.

 

Фінансування дозволить провести заміну вікон у житлових будинках, відремонтувати місця загального користування та внутрішньобудинкові мережі тепло- й електропостачання, виконати капітальний ремонт ліфта у житловому будинку, а також відновити елементи благоустрою початкової школи № 2.

 

Рішення дозволить завершити комплекс аварійно-відновлювальних заходів на об’єктах житлової та соціальної інфраструктури м. Тернополя та забезпечити належні умови для мешканців громади.

 

Наразі в Україні вже встановлено системи накопичення електричної енергії загальною потужністю понад 500 МВт та видано технічні умови на встановлення ще понад 1000 МВт.

 

Великі акумуляторні станції допомагають енергосистемі працювати стабільніше, швидше реагувати на навантаження та зменшувати ризик аварійних відключень. 

 

Постанова Уряду дозволить забезпечити активний захист відповідних об’єктів в рамках національної системи захисту критичної інфраструктури.